Щось таке вже було... та що саме?
Хижий птах розкрадає город,
і дратується півень страхами
щойно красенем вийде в народ.
Знову сильний слабкого не чує,
і хизується силою гнів,
доки доля весь час вередує
і в суглобах нечуваний біль.
Щось таке вже було... та що саме?
Нема спокою... Світ занепав.
І знаходиться в дивному стані
стіл - меню із улюблених страв.
Нема щастя... не буде і волі,
доки лежачи в темряві світ,
не візьме промінь серця в долоні
під музики гуцульских трембіт.
Щось таке вже було... та вже годі
руйнувати навколишній світ...
Тоді буде усе у городі...
Тай у хаті все буде, як слід...
|
