До останнього..

Я не бачу життя без надії,
і чекаю весь час на любов,
бо інакше не вмію, не вмію,
доки є усередині кров.

І навіщо казати дурниці,
ніби щастя там є, тут нема,
якщо мало кому добре сниться
від свобод , що ведуть в небуття.

Лише сонце і місяць зрадливо
придивляються - де в силі кров,
щоб на вітер з дощем не йшли зливи
від зрадливих нехатніх промов.

Прийде час, схаменуться всі люди.
Стане небо в зірках каяття,,
і залежності більше не буде..
бо вже нікому буде брехать..

назад | оглавление | вперед

книги

Всепрощение

Дорога до храму

Молитва о земле

Перекопская земля

Другие произведения
1. Далёкий свет...
2. Так бывает
3. Мы стоим на краешке разлуки
4. Ночные посиделки
5. От сомнений не уйти...
6. С добрым утром!
7. Знать бы что и почему..
8. По чёрной полосе (2)
9. Евромайдан
10. Новогодний разгуляй