↑вверх
Вера Север


картинка

Злива




Неважливо де, коли
і з якого дива
наче діти ми малі...
А навколо злива.

Дощ поцупив світло дня,
хмарами лякає
та на припічку вікна
горобцем стрибає.

Та чи так важливо - хто
тулиться до вітру,
якщо  в серці джерело
і вже близько літо.

І лунає у душі
блискавична мрія:
доки є в житті дощі,
не вмира надія.

Весна




Навколо кояться дива:
весь світ у оксаміті...
і вкрай збентежена земля,
як дівчина в намисті.

Літають бджоли. Сад цвіте.
Радіють сонцю квіти.
І сяйво з неба золоте
всміхається щомиті.

Здається: краще не бува...
За квітнем прийде травень.
І келих доброго вина
в пригоді стане справі.

Все, що можу...




Чи я хочу?- Так, я дуже хочу
відпочити... Дні сьогодні  злі...
та ніхто не знає проти ночі -
що потрібно матері – Землі.

А вона така, що людям годі
думати про себе більш за все,
а вона така, що у природі
має від народження свій сенс.

Чи я хочу?- Так, я дуже хочу
бути часткой рідної землі
і кажу відверто – все, що маю,
ладна дарувати їй, одній.

І коли війсковими  крокують
по дорозі непогожі дні,
і коли розумники малюють
нашу любу землю у вігні...

Хвиля




Вкотре бачу в морі диво:
стрімко хвиля зроста взріст,
і, як дівчина мінлива,
задивляється на міст.

Зверху небо – очі сині -
щохвилини спогляда:
чи насправді і донині
хришталева в ній вода.

Бож ії бурхливе серце,
невагаючись, умить:
то до сонечка сміється,
то, немов дитина, спить.

Жахіття




Серце зупиняється – вітер двір мете.
Світом зло тиняється – відбира святе...

Час прийшов неспокою – в лісі звір реве...
Тішиться морокою цуценя сліпе.

Цінності руйнуються... та наступний крок
знов іти лаштується шляхом до зірок.

Тільки серцю боляче – луснув, як горіх,
світ... Людскими долями сплачуємо гріх.

Скарбниця




Так, чи ні? Яка мені різниця!
Годі вже про те чого нема...
І коли о півночі не спиться,
І коли на вулиці весна.

Головне сьогодні без охресту
Не вбачати віртуальний мир
Вище хмар і вище Евересту,
Бож не вперше в мишоловці сир.

Бож не вперше людство зазіхає
На велике в світі відкриття,
А насправді у піснях співає
Про своє знедолене життя.

Я – ніхто! Та що мені робити -
Мертвій і живій - коли життя
Звідусюди кожен день що миті
Відчуває дотик майбуття.

Так, чи ні? Яка мені різниця!
Головне, в житті надія є...
І душі збагачена скарбниця
Людям своє світло віддає.

Черевик (місяць)




На небі замість сонця
червоний черевик
вдивляється в віконця
промінням – здавна звик.

Хто винен, хто не винен -
хіба у тому річ?
Життя потік нестримний
бентежить темну ніч.

І щоб ми не казали,
(така вже наша кров)
не обмине той кари,
хто в кут зі злом зайшов.

страницы: 1 2 3 4 показать все произведения
книги

Всепрощение
Всепрощение


Дорога до храму
Дорога до храму


Молитва о земле
Молитва о земле


Перекопская земля
Перекопская земля




Другие произведения
1. Помолчим
2. Гармония
3. Уж не та программа..
4. жизнь в деталях
5. Под кайфом суеты
6. По состоянию души
7. К 20-ти летию газеты "Северной Тавриды"
8. На перекладных
9. Хвиля
10. Попутчица
Еда на фуршет: рецепты закусок для фуршета furshetnedorogo.ru. . бальные танцы . купить искусственные елки оптом
Рейтинг литературных сайтов www.topavtor.com


Copyright © Вера Север. 2011-2016.