|
|
Книга Дорога до храму
Крила
Тихцем я плакала... бо знала:
В теренах відчую і зла
Краса на творчість надихала,
Любов шукала два крила,
Край неба падало в обійми
Сузір`ям місячних зірок
І виростали дужі крила -
Такі, що їх дарує Бог.
Тихцем я плакала, бо знала -
Куди б дорога не вела -
Про мене доля вже подбала,
І я тримаюся пера.
|
назад | оглавление | вперед
|
книги
Всепрощение
Дорога до храму
Молитва о земле
Перекопская земля
Другие произведения
1. Когда штормит
2. Исповедь неудачника
3. Дети огня (поэты)
4. на груди у пасмурного дня
5. Так бывает..
6. Точка, точка, запятая...
7. Мигрень
8. Перезревшая вишня
9. А душа то мается
10. Что было - то было |
